Винайдений у XIX столітті, механічний метроном дозволяє точно вимірювати короткі проміжки часу. Прилад має форму піраміди зі скошеною гранню, на якій розташоване рухоме маятникове важільце.
Коливаючись з боку в бік з рівними інтервалами, метроном допомагає контролювати й синхронізувати частоту дій, не збиваючись з ритму. Найчастіше цей пристрій використовують у музичній сфері — під час репетицій і концертних виступів.
Конструкція метронома також містить шкалу, що дозволяє встановити потрібну частоту рухів. Чим вище на маятнику розташована гирька, тим повільніше темпо, і навпаки. Сьогодні механічні моделі майже повністю витіснені електронними, які часто мають вбудований тюнер для синхронізації музичних інструментів.
Історія метронома
Метроном винайдено на початку XIX століття. Авторство належить ученому Дітріху Ніколаусу Вінкелю (Dietrich Nikolaus Winkel) з Амстердама, однак практичне застосування пристрою впровадив механік і піаніст Йоганн Непомук Мельцель (Johann Nepomuk Mälzel).
Удосконаливши метроном Вінкеля, Мельцель започаткував його виробництво в Нідерландах. Тоді головним призначенням пристрою було відрахування такту в музичних творах. Всесвітню славу метрономові приніс видатний композитор Людвіг ван Бетховен (Ludwig van Beethoven). Він першим почав позначати темп у нотах абревіатурою «MM» (Metronome de Mälzel), додаючи після неї число, наприклад «MM30», що означало 30 ударів на хвилину.
Серійне виробництво метрономів розпочалося у 1895 році завдяки німецькому підприємцю Густаву Віттнеру (Gustav Wittner). Після патентування винаходу він спочатку випускав класичну версію метронома за моделлю Мельцеля, а згодом — удосконалені моделі. Компанія Wittner, названа на честь засновника, здобула світову популярність і досі відома виробництвом високоточних механічних і електронних метрономів.
Спершу метроном використовували лише професійні музиканти та композитори. Згодом він знайшов застосування і за межами музичного світу. У 1923 році американський художник Ман Рей (Man Ray) використав метроном у своїй скульптурній композиції «Об’єкт для знищення» — це був метроном із прикріпленою на маятнику світлиною жіночого ока.
У 1957 році твір Мана Рея викрали з виставкової зали в Парижі та знищили пострілом із револьвера перед багатьма свідками. Цей інцидент не лише не зашкодив митцю — навпаки, зробив його ще відомішим. Рей отримав велику страховку за зруйнований метроном і створив 100 копій роботи, кожну з яких назвав «Незнищенний об’єкт».
Історичне значення метронома проявилося також під час блокади Ленінграда (1942–1944). У період, коли радіозв’язок був відсутній, метроном слугував засобом оповіщення населення про артилерійські обстріли та авіанальоти.
Темп у 50 ударів на хвилину означав безпечну ситуацію, а 150 ударів на хвилину — сигналізував про крайню небезпеку. Ця сторінка історії пізніше була відображена у музичному творі «Ленінградський метроном» зі словами Матусовського та музикою Баснера.
Види метрономів
Механічні метрономи були широко поширені аж до кінця XX століття. Проте нині їх майже повністю замінили електронні моделі, які є точнішими та зручнішими у використанні. Водночас компанія Wittner, яка працює з XIX століття, залишається провідним виробником метрономів.
Електронні метрономи відрізняються зовнішнім виглядом і функціоналом. Вони вже не є пірамідами з маятником, а являють собою компактні пластикові пристрої з кнопками та цифровим дисплеєм. До їх основних характеристик належать:
- Компактність. Електронний метроном легкий, тонкий і легко поміститься в кишеню, папку або рюкзак.
- Широкий діапазон темпів. Сучасні моделі забезпечують налаштування від 30 до 280 ударів на хвилину.
- Багатофункціональність. Стандартний звук відліку можна замінити сигналами, писками чи іншими тонами.
- Пам’ять для збереження та відтворення ритмічних малюнків.
- Додаткові функції: вбудований тюнер, камертон, рекордер, таймер.
- Використання в темряві. Підсвічування дисплея дозволяє налаштовувати темп навіть у слабкому освітленні.
Якби Мельцель і Віттнер побачили ці сучасні функції, вони були б вражені. Сучасні електронні метрономи перевершують механічні майже за всіма параметрами — крім одного: вони потребують живлення. У той час як механічні працюють на основі пружинного механізму і не вимагають електрики.
Метроном на нашому сайті сумісний з усіма браузерами та операційними системами. Запуск програми максимально простий. Це зручний інструмент для тих, хто прагне тримати ритм під контролем.